Неділя, 24.09.2017, 23:16
Вітаю Вас Гість | RSS

ДПТНЗ "Дубровицький професійний ліцей"

Статистика

Онлайн: 1
Гості: 1
Користувачі: 0
Головна » 2011 » Травень » 31 » До Дня Матері
09:30
До Дня Матері

10 травня 2011 року в приміщенні актового залу ліцею відбувся виховний захід - літературно-музична композиція на тему: "Рідна мати моя...", присвячена Дню Матері. 

Даний захід підготувала викладач зарубіжної літератури Рогожина Т.М.
Участь взяли учні групи №34: Михайленко А., Терлецька Н., Клюйко С., Колотовченкова В.
 
Сценарій свята
Звучить мелодія пісні "Рідна мати моя"... 
Викладач:
Мати іде.
Я прошу всіх присутніх устати.
Тихо іде
У болючій своїй сивині,
Сонцем пашить
Слово ніжності й добрості "мати".
Світлом її
Усміхається поле весні.
1 ведучий:
8 травня — День Матері. Найдорожча у світі людина для кожного із нас — це мама. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань. І хоч би де ми були, її турбота, її молитва оберігає нас від життєвих тривог. Скільки себе пам'ятаю, вона завжди зі мною. її турботи спиймаються як щось звичне, буденне. Але варто мамі якийсь час не бути поряд, страшенна порожнеча стискає груди. Як приємно відчувати тепло материнської руки, її ніжний подих, тільки їй хочеться довірити все, що бентежить і хвилює. Вона порадить, заспокоїть, підбадьорить. Навіть коли сердиться, її гнів — як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтає.
2 ведучий:
Моя мати ще з дитинства навчила мене поважати й любити людей, бути чесною, доброю, щирою, чуйною. У цьому я намагаюся бути схожою на неї. Мама, матінко, матусю... Кожен змалку носить у серці ці сповнені ласки й ніжності слова. Краса світу, його сонячність, безмежність втілюється в матері, вона вчить нас бачити цю красу, розуміти і захищати її. Матуся подарувала нам життя і запалила в серці вогонь любові до Батьківщини. Це те вічне, невмируще, що живить душу, не дає їй зміліти.
1 ведучий:
Але настає час, коли ми ідемо у великий світ від маминої колиски. Та для мами — назавжди залишаємося дітьми. Тож ніколи не забувайте, що все життя з нами "будуть мандрувати очі материнські і білява хата". Нехай ніколи не перестане звучати в наших душах мамина колискова. Пам'ятаймо її мову, її руки, ласку, усмішку і доброту.
2 ведучий:
Твої золоті руки не знають спочинку: працюють у хаті, на подвір'ї, на роботі. І завжди так гарно пахнуть — гарячим хлібом, медом чи яблуками. Ти, тільки ти найдорожча для мене! Щиро дякую, що навчила мене любити людей, поважати старших, шанувати предків, схиляти голову перед мудрішими.
Ніяка сила не вирве ту любов з мого серця. Ти завжди говорила: "До людей — по розум, а до матері — по серце". В тебе воно велике, щире. Знаю, що ніколи не зможу знайти людину, кращу за тебе, бо нема цвіту кращого за маківочки, нема роду милішого від матіночки!
Звучить вірш "Матері" Тетяни Ковальчук (с. Трипутня)
 
Де знайти слова найкращі, 
 
Найдорожчі, теплі, дорогі, 
 
Як це слово найрідніше — мати, 
З нетерпінням ждем його завжди.
 
Значення його ми розумієм згодом, 
 
Як літа на осінь повернуть, 
 
Бо ж ми добре знаєм: від матусі 
Кращої для нас в житті нема.
 
Тож погляньмо у мамині ми очі, 
 
Зрозуміємо відразу все: 
 
Скільки тепла, добра і ласки 
Кожна мати зичить для дітей.
 
Бережіть своїх матусей, друзі! 
 
Поклоняйтесь їм з усіх доріг,
 
Бо настане час, що пізно буде 
Поклонитись мамі до землі.
 
Тож знайдіть ви вільную хвилину,
 
Щоб сказати ласкаві слова: 
 
Ти — моя матусю, найрідніша, 
Кращої, як ти в мене нема.
Звучить пісня "Чорнобривці" ( на вірші М. Сингаївського, музика В. Верменича).
1 ведучий:
За вікном світить сонце, щебечуть пташки, а мені вчувається мамина колискова. Ніщо не замінить нам у житті єдиний у світі, ласкавий материнський голос, материнську пісню:
Спи, мій хлопчику, засни, 
Вже летять до тебе сни 
З невідомої землі, 
Де зимують журавлі, 
Де сумують лебедята, 
Бо далеко рідна хата.
2 ведучий:
 
Бідна ластівка не знає, 
 
Чи гніздо її чекає, 
 
Чи дощі його не змили? 
 
В чужині їй світ не милий. 
 
Сни прилинуть до кімнати 
 
І почнуть тебе питати: 
 
"Чи далеко до весни?" 
Спи, мій хлопчику, засни.
1 ведучий: Мамо!
Стає легше на серці, як почую твій спів... 
Знов душа розцвітає, чути пісню ланів. 
З голови утікають і печаль, й самота, 
А душа оживає, як весною жита.
2 ведучий:
Мрії рвуться у небо, як усміхнена ти.
Очі щирі у тебе, Сповнені доброти.
Твоє серце — скарбниця, де турбота й любов,
А душа — то криниця, що бринить знов і знов.
У житті я щаслива — в мене ненечка є.
Ти, матусенько, диво і коріння моє!
Звучить вірш "Матері" Миколи Луківа.
За все, що маю, дякую тобі, 
За все, що маю і що буду мати... 
Ночами сняться зорі голубі 
І вишні білі на причілку хати.
Немов пилину, світ мене крутив, 
Ловив я мрію і мету високу. 
Пробач мені, що тяжко завинив, -
Лишив тебе на старість одиноку.
Та й що я знав, коли із дому йшов, 
Хіба я міг в ту пору зрозуміти, 
Яка святиня — мамина любов, 
Яка то мука — як лишають діти.
Аж ось тепер, як став я батьком сам 
І час прийшов стрічать і проводжати, 
Я знаю ціну тим святим сльозам, 
Які тобі судилося спізнати.
Тому і сняться зорі голубі 
І вишні білі на причілку хати. 
Тому Спішу подякувать тобі 
За все, що маю і що буду мати.
Звучить пісня "Росте черешня в мами на городі" на вірші Миколи Луківа, музика Анатолія Горчинського:
1 ведучий:
Я твій портрет фіалками вберу -
Ти ж так любила голубі фіалки. 
Мене ти вчила правді і добру, 
Мене до праці ти привчала змалку... 
Я доторкнуся до твого чола, 
На ньому зморшки — й ті такі ласкаві... 
Ти все дала й нічого не взяла: 
Ні крихти хліба, ні спасибі навіть...
2 ведучий:
Все те, що мав, і те, що в мене є, 
Що від людей, що від землі святої, 
Що радістю в рядках моїх встає, 
Передано в моє життя тобою... 
Дочку, можливо, матиму... 
Хто зна, Про що в гаю зозуля накувала... 
О, як я хочу, мамо, щоб вона 
Твоє велике, щедре серце мала...
В. Підпалий
1 ведучий:
Я не забуду і на мить 
Про ніжність сонячного серця: 
В дитини пальчик заболить -
Біль в серці матері озветься.
І доброта, і теплота 
Поєднані у серці тому. 
Дитячі на вернуть літа, 
А пам'ять поверта додому.
2 ведучий:
Де твій манливий, любий світ, 
Де "Кобзаря" читала мати, 
Де на сторожі юних літ 
Було найважче їй стояти.
І слово матері живе, 
І не вмирати рідній мові. -
Її звучання — світове, 
І з нею ми живі й здорові.
1 ведучий:
Весняною   свіжістю й   теплотою вихлюпуються почуття, якими переповнені серця до всіх, кого природа нарекла гордим іменем — Мати. 3 особливим трепетом і поклонінням виливаються вони  в прозі і  в численних поетичних рядках, присвячених жінці-матері. Підтримаймо ж це відчуття свята щодня, бо лише щаслива жінка здатна творити дива.
2 ведучий:
Прийшла весна.прийшло і свято 
Всіх наших мам,сестер, бабусь. 
Яскравих квітів так багато, 
І всіх їх матерям несуть. 
Матусю, мамочко, мамусю, 
Вітаю з святом я тебе, 
Всі квіти я тобі дарую 
Й веселе сонечко ясне.
Звучить пісня "Мамина сорочка", слова і музика Наталії Май.
1 ведучий:
Уклін вам всім, цілунок в руки 
За все, що ви даєте нам: 
Кохання поетичні муки 
Та розум донькам і синам.
Уклін за ласку і турботу,
За незрівнянний світ очей, 
За необміряну роботу 
І час недоспаних ночей.
Уклін сьогодні, завтра, вчора 
І восени, і навесні. 
Пошли ж вам, Боже, щастя море 
І тільки радісні пісні.
2 ведучий:
Ніхто не в змозі борг віддать для мами, 
Бо нема ціни тім боргу на землі. 
Поки сонце світить, будь, рідненька, з нами! 
Ти журавка наша, ми твої, матусю, журавлі.
Пробач за зморшки, мамо, на чолі, 
Бо винні ми, що на твоїх долонях -
З'явились, ненько, рано мозолі. 
Про тебе все не можна розказати,
Матусю, ненько, рідна мати, 
Тобі низький наш уклін.
Звучить пісня "Цілує сонце рушники" на слова Миколи Сингаївського, музика Миколи Свидюка.
Заключне слово викладача.
Найперше я хочу звернутися до молоді, бо в юні роки ще далеко не всі розуміють, що материнське слово — найщиріше, найрозумніше, її любов найміцніша, біль — найсильніший, а руки — найрідніші.
 
Не кожен має талант так гарно, піднесено, як поет, висловити свої почуття до матері, але ж своїми хорошими, добрими вчинками показати свою любов до неї може кожен. Та чи завжди пам'ятаємо про це і чинимо так? Зазвичай не вистачає часу, адже ми зайняті "важливими" справами — у юності нам терміново треба зустрітися з друзями, ми переживаємо
нещасливе   кохання.   Згодом,   вступивши   до   навчального   закладу, звичайно, завдяки і маминій допомозі, - сесія. На заваді почуттям до найріднішої людини постає навчання. Далі — нова причина: ми щойно влаштувалися на роботу, а до відпустки ще далеко. Потім — сім'я, діти... так і минає мамине життя — з вірою в довгоочікувану і таку коротку зустріч.
 
Вже дорослими або відчувши гіркоту втрати, починаємо по-справжньому розуміти сутність слів: поки жива мати — ми діти. Спостерігаючи, як інколи підлітки ставляться до батьків, хочеться сказати: не ображайте матір, не завдавайте їй болю й горя! Бережіть її і шануйте! Вона ж єдина, хто пригорне, захистить і пробачить все. Вона дала нам життя, а взамін хоче лише одного: щоб ми були людяними, здоровими, щасливими. І це найкраща їй винагорода.
 
І давайте не будемо з вами забувати, що в календарі є таке свято— День Матері.
 
Саме до цього свята в нашому ліцеї був оголошений конкурс на кращий прозовий та віршований твір на тему: "Рідна мати моя"...
 
Зараз ми підведемо підсумки цього конкурсу і оголосимо переможців.
 
                                 
 
 
 
Категорія: . | Переглядів: 2161 | Додав: _o4erovawka_ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Друзі сайту
Пошук
Календар
«  Травень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Степанюк Ірина © 2017