Неділя, 22.10.2017, 10:01
Вітаю Вас Гість | RSS

ДПТНЗ "Дубровицький професійний ліцей"

Статистика

Онлайн: 1
Гості: 1
Користувачі: 0

Про Афганістан

Час і досі не загоїв рану - цей одвічний біль Афганістану

Під таким заголовком у професійному ліцеї 16 лютого відбувся вечір -зустріч з колишніми воїнами —афганцями, організаторами якого були бібліотекар читальної зали ЦРБ Фурсович Р. та методист РБК Поліщук С. 

У вестибюлі навчального корпусу розмістилась книжкова виставка «Відлуння Афганських гір». 

По закінченню занять ліцеїсти разом зі своїми наставниками поспішили до святково прибраної актової зали. 

Звучать пісні про Афганістан, на екрані один за одним змінюються кадри з архівних документів. 

І враз такі завжди веселі і гамірні ліцеїсти ніби подорослішали, зі сцени лунають слова, що проникають у самісіньку душу, ніхто з присутніх в залі не залишається байдужим. 

Щороку 15 лютого ми віддаємо шану загиблим у боях воїнам, які не повернулися із тієї кривавої, чужої війни. У мертвих Афганських горах загинули і наші земляки, не дочекалися їх рідні. 

На екрані -їх портрети, всі дев'ять залишились вічно молодими, майже ровесниками притихлих і серйозних ліцеїстів. 

В єдиному пориві схилили всі скорботно голови у хвилині мовчання за тих, кого вже немає серед нас, хто лежить у землі, хто світить нам із небес, а , може, із підбитим крилом ніяк не перелетить Афганської гори. 

А скільки їх - юнаків -блакитнооких, русявих і чорнявих, одружених і тих, до яких ще не прийшло кохання, загинуло на тій землі. 

А для кількох сот війна ще й досі не закінчилася, вона триває у їхніх спогадах, снах, думках, зболених ранах. 

Ті ,хто сьогодні серед нас, пройшли сувору школу Афганістану. 

Під оплески на сцену піднімаються поважні гості, колишні воїни -афганці і безпосередні учасники тих воєнних лихоліть Восінський В.А. та Тимошок В.В. Ветерани поділились своїми спогадами про ті страшні часи, адже коли навкруги свистіли кулі, рвались снаряди та міни, кожна хвилина життя могла стати для них останньою. І поки на землі існують гарячі точки, поки порушується біблійна заповідь «Не вбивай! », ми не повинні заспокоюватись. 

Там де пролилась кров -виростає ненависть. 

Де виростає ненависть -сіється смерть. 

Народна мудрість говорить: «Людина живе доти, поки про неї пам'ятають». 

Кожен солдат, кожна родина тих, хто пройшов через- криваве горно Афгану, ніколи не зможуть забути про це. 

Давайте ж і ми з вами будемо пам'ятати про ветеранів, виявлятимемо розуміння і підтримку. 

На згадку про цю зустріч ветеранам вручили квіти та сувеніри,музичний керівник Краська В.Л. виконав пісню про Афганістан, а у виконанні Фурсович Р. прозвучала пісня «Рідна мати моя», яка, напевно, була для солдатів берегом та підтримкою на тій далекій Афганській землі.

Друзі сайту
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Степанюк Ірина © 2017